+380 67 454 45 16
hello@cigs.com.ua
hello@cigs.com.ua
Науковий ліцей/пансіон "Міжнародна зелена школа ім. Клима Чурюмова" офіційно запрацював у жовтні 2020-го. Ключовою його ідеєю є створення простору для навчання через співтворчість з українськими науковцями, митцями, підприємцями , через пізнання ідентичності: власної, свого народу, країни і світу. Ліцей став результатом великої, більш ніж 10-річної праці, розробки і апробування навчальних методик, лобіювання наукової освіти в законодавстві та нетворкінгу з фахівцями зі всього світу. Запрошуємо до розмови із засновницею Іриною Ждановою про історію появи першого приватного наукового ліцею в Україні.
1
ПОЧАТОК: МАНДРІВНИЙ ФЕСТИВАЛЬ
Все почалось у 2007 році з волонтерської ініціативи трьох родин (в тому числі нашої), які хотіли плекати своїх дітей в просторі українських традицій та ідентичності. Спільними зусиллями ми створили фестиваль "Як намалювати птаха". Його ключовими завданнями були показати духовний світ українців через співтворчість дітей та дорослих – представників різних національних культур, привернути увагу батьків до необхідності «чути дитину», важливості щирого діалогу між поколіннями. Однією з наших яскравих подій була презентація "Орелі: з бабусиної скрині" в музеї Гончара. Ми запросили дизайнера та етнографа Юлію Шинкаренко, вона зробила ескізи костюмів різних регіонів України. Запросили також дітей, вони підготували презентації про автентичні костюми своїх прабабусь. Потім разом з батьками робили ляльки з соломи і прикрашати їх у стилі того краю, звідки родом їхня бабуся. Оксана Денисевич показала вишиту сорочку своєї бабусі, я - сорочку моєї доньки Яринки, яку я вишивала для неї у пологовому будинку і ми розповіли про свій досвід, традиційну культуру через коріння предків і материнство. Загалом в рамках фестивалю ми провели багато соціальних проектів. "Як намалювати птаха" був мандрівним, бо проходив він в різних куточках країни, і в Криму, і в Трипіллі, багато разів в Пирогово, також робили етно-фестивалі в різних школах.
У 2008 році, фактично на базі фестивалю, ми заснували громадську організацію "Фонд "Відкрита політика". Вже як юридичну організацію, і почали більш системно працювати, робили не лише окремі ініціативи для родин, але й аналітичні проекти.
У 2008 році, фактично на базі фестивалю, ми заснували громадську організацію "Фонд "Відкрита політика". Вже як юридичну організацію, і почали більш системно працювати, робили не лише окремі ініціативи для родин, але й аналітичні проекти.
2
СПІВПРАЦЯ З 145-м ЛІЦЕЄМ: РОДИННИЙ ЦЕНТР І МЕДІАСТУДІЯ
Мої діти навчались у 145-му природничо-науковому ліцеї.Це були часи Януковича, коли громадські організації ніяким чином не допускались до роботи в школах. Директор Микола Левтік дозволив нам проводити в ліцеї не лише події в рамках фестивалю, а й почати більш системну роботу. Ми започаткували на базі ліцею дитячу медіа-студію "Птахи" і родинний центр "Як намалювати птаха". Спільно з ліцеєм Фонд почав регулярно проводити на шкільному подвір'ї етнофестивалі, наукові квести, в рамках медіастудії діти створювати анімаційні ролики, відео, мультфільми, соціальну рекламу про свободу слова, протидію расизму, дискримінацію, їздили в Тульчинський дитячий інтернат, для якого ліцеїсти самі зібрали кошти і подарували телескоп. Таким чином, ми створили майданчик популяризації науки і української традиційної культури, сприяли формуванню культури користування новими медіа у дітей та підлітків, навчали використовувати медіа як інструмент творчості та засіб протидії агресії.
В рамках формату родинного центру діяли гуртки. У нас заняття вела відома майстриня-гончар Зоя Предко, фольклорист і співкерівник ансамблю українського автентичного співу «Божичі» Ілля Фетисов, майстриня Ольга Шинкаренко. Це неймовірні за своєю енергетикою і відомі в Україні люди. В нас це були не просто гуртки, а цілі невеличкі проекти. Це було щось унікальне, такого не робила ще жодна школа. В окремі дні, наприклад, по суботах, могли прийти батьки, вчителі, діти та адміністрація школи і всі разом робили витинанки, писанки або глиняних ангелочків. Це дуже хороший і ефективний формат співтворчості батьків, дітей і вчителів, який підсилює порозуміння кожної з цих трьох груп між собою. Адже коли ви разом з вчителем своєї дитини розписуєте писанку, ви можете поговорити не лише про оцінки і домашнє завдання. Це звичайне людське неформальне спілкування, яке формує дружність і довіру. Це було і є ключовим, як для фестивалю "Як намалювати птаха", так і для нашого Наукового ліцею Чурюмова. Довгий час медіастудія була фактично єдиним цілим організмом з фестивалем "Як намалювати птаха" і родинними центрами.
Мої діти були непосидючками. І по факту все, що я придумувала та ініціювала - було для них. Я розуміла, що формат традиційної школи, навіть такого лідера в освіті, як 145ий ліцей, не підходить для гіперактивних дітей. Мені хотілось завдяки системній роботі створити простір, в якому через захоплюючі наукові дослідження та мистецькі, медіа заняття, діти могли б розкрити себе, навколишній світ, показати себе справжніх, відійшовши від клейма "шибеник", "двієчник" або "ботан". Зрозуміти, що вони самі можуть творити і розфарбовувати світ такими барвами, якими хочуть. Тож ця ідея об'єднала небайдужих і утворився цілий волонтерський рух "крейзі" людей для того, щоб створити екологічний, у всіх сенсах, простір, в якому було б комфортно і сім'ям, і дітям.
Впродовж 5 років крім всього вищезазначеного були також поїздки в карпатське село Космач. Всі учасники селились у садибах місцевих і вивчали поглиблену хімію і етнокультуру, цікаву астрономію, фізику, варили шоколад, готувались до хімічних дебатів, олімпіад, були поетичні вечори, приїздили хіміки-викладачі університетів. Спочатку їздили класом сина, потім підтягнувся і клас доньки. Ми їздили не лише влітку. На осінніх канікулах, в нас був цілий проект "За здоров'ям в Космач", ми вивчали секрети гуцульського довголіття: вивчали такі аспекти, як вода, повітря, харчування, творчість. Створили фільм. Був один зі стареньких старожилів Михайло Дідишин, який розповів, що секрет довголіття - це цінності. Кожна така поїздка була міні-проектом: ми ходили до майстрів, записували інтерв'ю, монтували ролики, вивчали як робити фото, відео, організовували майстер-класи з вишивки від місцевих майстринь.
В рамках формату родинного центру діяли гуртки. У нас заняття вела відома майстриня-гончар Зоя Предко, фольклорист і співкерівник ансамблю українського автентичного співу «Божичі» Ілля Фетисов, майстриня Ольга Шинкаренко. Це неймовірні за своєю енергетикою і відомі в Україні люди. В нас це були не просто гуртки, а цілі невеличкі проекти. Це було щось унікальне, такого не робила ще жодна школа. В окремі дні, наприклад, по суботах, могли прийти батьки, вчителі, діти та адміністрація школи і всі разом робили витинанки, писанки або глиняних ангелочків. Це дуже хороший і ефективний формат співтворчості батьків, дітей і вчителів, який підсилює порозуміння кожної з цих трьох груп між собою. Адже коли ви разом з вчителем своєї дитини розписуєте писанку, ви можете поговорити не лише про оцінки і домашнє завдання. Це звичайне людське неформальне спілкування, яке формує дружність і довіру. Це було і є ключовим, як для фестивалю "Як намалювати птаха", так і для нашого Наукового ліцею Чурюмова. Довгий час медіастудія була фактично єдиним цілим організмом з фестивалем "Як намалювати птаха" і родинними центрами.
Мої діти були непосидючками. І по факту все, що я придумувала та ініціювала - було для них. Я розуміла, що формат традиційної школи, навіть такого лідера в освіті, як 145ий ліцей, не підходить для гіперактивних дітей. Мені хотілось завдяки системній роботі створити простір, в якому через захоплюючі наукові дослідження та мистецькі, медіа заняття, діти могли б розкрити себе, навколишній світ, показати себе справжніх, відійшовши від клейма "шибеник", "двієчник" або "ботан". Зрозуміти, що вони самі можуть творити і розфарбовувати світ такими барвами, якими хочуть. Тож ця ідея об'єднала небайдужих і утворився цілий волонтерський рух "крейзі" людей для того, щоб створити екологічний, у всіх сенсах, простір, в якому було б комфортно і сім'ям, і дітям.
Впродовж 5 років крім всього вищезазначеного були також поїздки в карпатське село Космач. Всі учасники селились у садибах місцевих і вивчали поглиблену хімію і етнокультуру, цікаву астрономію, фізику, варили шоколад, готувались до хімічних дебатів, олімпіад, були поетичні вечори, приїздили хіміки-викладачі університетів. Спочатку їздили класом сина, потім підтягнувся і клас доньки. Ми їздили не лише влітку. На осінніх канікулах, в нас був цілий проект "За здоров'ям в Космач", ми вивчали секрети гуцульського довголіття: вивчали такі аспекти, як вода, повітря, харчування, творчість. Створили фільм. Був один зі стареньких старожилів Михайло Дідишин, який розповів, що секрет довголіття - це цінності. Кожна така поїздка була міні-проектом: ми ходили до майстрів, записували інтерв'ю, монтували ролики, вивчали як робити фото, відео, організовували майстер-класи з вишивки від місцевих майстринь.
3
МІЖНАРОДНА ЗЕЛЕНА ШКОЛА
У 2012 році Фонд "Відкрита політика" спільно з молодими вченими, митцями, вчителями Київського науково-природничого ліцею 145 заснував Міжнародну зелену школу в Космачі. Її метою було і є створення відкритого креативного освітнього простору openschooling для виявлення талантів та плекання юних інноваторів з цінностями людяності та відповідальності. Тут цікава наука поєднується з традиційним мистецтвом, апробовуються STEM/STrEAM методики (S – Science/Наука, T – Technology/Технології, r– research/дослідження, E – Engineering/Інжиніринг, A – Art/Мистецтво, M – Math/Математика), що спрямовані не лише на розвиток інтелекту, а й волонтерінгу, зміцнення ментального здоров'я. Для навчання дітей залучаються вмотивовані вчителі з різних регіонів України та різних континентів, дослідники, вчені, митці, народні майстри, родини, стартапери, представники бізнесу, громадських організацій, в т. ч. міжнародних.
За 10 років в проектах Міжнародної зеленої школи (МЗШ) взяли участь понад 4 тисяч дітей і молоді разом з родинами, в т.ч. із спеціалізованих наукових, мистецьких шкіл та сільські школярі з різних регіонів. З 2014 року відбуваються доброчинні сесії для дітей, молоді та їхніх родин, які постраждали від збройного конфлікту, для сімей учасників АТО. Ще одним напрямком стали тренінги для освітян зі всієї України Навчання пройшли більше 700 освітян.
За 10 років в проектах Міжнародної зеленої школи (МЗШ) взяли участь понад 4 тисяч дітей і молоді разом з родинами, в т.ч. із спеціалізованих наукових, мистецьких шкіл та сільські школярі з різних регіонів. З 2014 року відбуваються доброчинні сесії для дітей, молоді та їхніх родин, які постраждали від збройного конфлікту, для сімей учасників АТО. Ще одним напрямком стали тренінги для освітян зі всієї України Навчання пройшли більше 700 освітян.
4
КЛИМ ІВАНОВИЧ ЧУРЮМОВ
Клим Іванович - український астроном всесвітньої величини і дитячий письменник, першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко та Чурюмова-Солодовникова. Член-кореспондент Національної академії наук України, директор Київського планетарію, головний редактор астрономічного науково-популярного часопису «Наше небо» (2006—2009), президент Українського товариства аматорів астрономії. Клим Іванович виплекав не одне покоління молодих вчених, був неймовірно відкритим, інтелігентним та щирим. Він у своєму щільному графіку завжди знаходив час для дітей.
Я познайомилась з ним через дітей: син Арсеній захоплювався астрономією і науковий керівник сина Олександр Баранський запропонував йому поїхати разом з ним і Климом Івановичем на наукову конференцію в Баку і в Санкт-Петербург. Після цієї поїздки Арсен дуже змінився - був захоплений, відкритий, багато спілкувався. Ми з Климом Івановичем до цього були поверхнево знайомі, і я почала запрошувати його на події в рамках фестивалю "Як намалювати птаха" та МЗШ. І ми все більше і більше пізнавали одне одного на підґрунті спільних заходів з популяризації астрономії. В 2015 році, коли ми в Фонді розпочали роботу над адвокацією наукових ліцеїв, ми з ним все більше комунікували. І виникло вже якесь тепле людське спілкування. Він погодився приїхати до нас в Космач і був там 4 дні. Ми з ним сходили до майстра, який виготовляв музичні інструменти і вони дуже потоваришували. Клим Іванович дуже прискіпливо і уважно слухав майстра, взяв трембіту, спробував грати і сказав, що якщо поставити дві лінзи на вході і на виході, це може бути підзорна труба.
Загалом разом з Климом Івановичем ми встигли провести для дітей фестивалі науки, лекції, поспостерігати комети в обсерваторії в Лісниках, ніколи не забуду, як дивились на безмежне зоряне небо над нашою Зеленою школою.
2 березня 2004 з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонду було дослідження комети Чурюмова-Герасименко, якої він досягнув 11 листопада 2014 року та здійснив посадки капсули на поверхню комети. «Розетта» мала завершити свою місію 30 вересня 2016 року.
Це була подія світового масштабу, яку, на жаль, не стрімили в Україні, Клима Івановича запросили на трансляцію за кордон, потім запрошували молоді вчені в різних містах України на події стосовно прикомечення, а 15 жовтня в нього стався приступ і серце вченого спинилось.
Я попросила своїх знайомих трембітарів, щоб вони проводжали Клима Івановича з університету Шевченка в останню дорогу під звуки трембіти. І, хоч його вважали радянським вченим, він себе усвідомлював виключно українським. Один телеканал назвав його російським вченим-астрономом, так він після цього не давав цьому телеканалу жодного інтерв'ю, це була його дуже принципова позиція.
Вже після смерті Клима Івановича я познайомилася з його родиною. Я прийняла рішення дати МЗШ ім'я цього видатного вченого і ми почали роботу над популяризацією його імені, в т.ч. на тренінгах для освітян. Родина передала дуже багато матеріалів і унікальних книжок Клима Івановича, його чашку, прототип комети Чурюмова-Герасименко. І, власне, ця дружба і пам'ять продовжується і до сьогоднішнього дня. І я сподіваюсь, що ми станемо тим ліцеєм, який замість держави зробить популяризацію внеску Чурюмова в світову скарбницю знань і науки, щоб про це знали і в Україні. Ця постать, як і багато інших вітчизняних генієв, є практично невідомою в Україні і це є дуже незаслужено.
Я познайомилась з ним через дітей: син Арсеній захоплювався астрономією і науковий керівник сина Олександр Баранський запропонував йому поїхати разом з ним і Климом Івановичем на наукову конференцію в Баку і в Санкт-Петербург. Після цієї поїздки Арсен дуже змінився - був захоплений, відкритий, багато спілкувався. Ми з Климом Івановичем до цього були поверхнево знайомі, і я почала запрошувати його на події в рамках фестивалю "Як намалювати птаха" та МЗШ. І ми все більше і більше пізнавали одне одного на підґрунті спільних заходів з популяризації астрономії. В 2015 році, коли ми в Фонді розпочали роботу над адвокацією наукових ліцеїв, ми з ним все більше комунікували. І виникло вже якесь тепле людське спілкування. Він погодився приїхати до нас в Космач і був там 4 дні. Ми з ним сходили до майстра, який виготовляв музичні інструменти і вони дуже потоваришували. Клим Іванович дуже прискіпливо і уважно слухав майстра, взяв трембіту, спробував грати і сказав, що якщо поставити дві лінзи на вході і на виході, це може бути підзорна труба.
Загалом разом з Климом Івановичем ми встигли провести для дітей фестивалі науки, лекції, поспостерігати комети в обсерваторії в Лісниках, ніколи не забуду, як дивились на безмежне зоряне небо над нашою Зеленою школою.
2 березня 2004 з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонду було дослідження комети Чурюмова-Герасименко, якої він досягнув 11 листопада 2014 року та здійснив посадки капсули на поверхню комети. «Розетта» мала завершити свою місію 30 вересня 2016 року.
Це була подія світового масштабу, яку, на жаль, не стрімили в Україні, Клима Івановича запросили на трансляцію за кордон, потім запрошували молоді вчені в різних містах України на події стосовно прикомечення, а 15 жовтня в нього стався приступ і серце вченого спинилось.
Я попросила своїх знайомих трембітарів, щоб вони проводжали Клима Івановича з університету Шевченка в останню дорогу під звуки трембіти. І, хоч його вважали радянським вченим, він себе усвідомлював виключно українським. Один телеканал назвав його російським вченим-астрономом, так він після цього не давав цьому телеканалу жодного інтерв'ю, це була його дуже принципова позиція.
Вже після смерті Клима Івановича я познайомилася з його родиною. Я прийняла рішення дати МЗШ ім'я цього видатного вченого і ми почали роботу над популяризацією його імені, в т.ч. на тренінгах для освітян. Родина передала дуже багато матеріалів і унікальних книжок Клима Івановича, його чашку, прототип комети Чурюмова-Герасименко. І, власне, ця дружба і пам'ять продовжується і до сьогоднішнього дня. І я сподіваюсь, що ми станемо тим ліцеєм, який замість держави зробить популяризацію внеску Чурюмова в світову скарбницю знань і науки, щоб про це знали і в Україні. Ця постать, як і багато інших вітчизняних генієв, є практично невідомою в Україні і це є дуже незаслужено.
5
ФОНД "ВІДКРИТА ПОЛІТИКА" І ГРОМАДЯНСЬКА ПЛАТФОРМА З РЕФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ ОСВІТИ
З моменту створення Фонду "Відкрита політика" у 2008 році до сьогоднішнього дня, його діяльність трансформувалась. Основним нашим завданням стало розширення доступу до якісної інноваційної освіти в умовах децентралізації, створення умов для виявлення талантів (у т. ч. громадянам з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщеним особам, дітям та молоді із важкодоступних регіонів, сільської місцевості, з особливими потребами). Фонд є засновником Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, метою якої є розробка і втілення пропозицій з реформування науки та освіти України, впровадження STREAM освіти за участю широкого кола науковців, молодих вчених, експертів, юристів, представників вищих навчальних закладів, законодавчої та виконавчої влади, місцевих громад, профспілок, вчителів та директорів профільних наукових ліцеїв та мистецьких шкіл (у т.ч. і з Донбасу).
Ми почали з адвокування потреб фізико-математичних і природничих ліцеїв, тому що за реформою НУШ вони мали набирати дітей лише з 9 класу, але це дуже пізно для наукових ліцеїв і надзвичайно важливо щоб була можливість набирати з першого класу або навіть з дитячого садочку. Мені не вдалося пролобіювати, щоб це було з першого класу, але надзвичайними зусиллями вдалося проадвокувати цілий розділ в законі про освіту, який так і називається "Спеціалізована освіта". Сюди увійшли стаття про моральні, духовні характеристики вчителя, а також ст. 20 "Спеціалізована освіта" (пропозиції стосовно спортивної, військової, мистецької освіти, освіти наукового спрямування). Також були враховані пропозиції Громадянської платформи в Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність»: включена ст. 26, яка містить положення про науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат, а також враховані пропозиції в інших статтях Закону на підтримку молодих вчених, юних науковців, олімпіадного, турнірного руху, інтеграції в міжнародний науковий простір.
Далі я працювала в робочих групах Міністерства освіти з розробки Положення про науковий ліцей-інтернат, стандартів спеціалізованої наукової освіти для школярів. Зараз я працюю в парламентській робочій групі з розробки положення про ліцеї, пансіони. Мені дуже хочеться, щоб учасники цієї групи приїхали у Міжнародну зелену школу в Космачі і побачили якою може бути модель ліцею/пансіону у сільській громаді , як можна забезпечити, і доступ і якість освіти.
Ми почали з адвокування потреб фізико-математичних і природничих ліцеїв, тому що за реформою НУШ вони мали набирати дітей лише з 9 класу, але це дуже пізно для наукових ліцеїв і надзвичайно важливо щоб була можливість набирати з першого класу або навіть з дитячого садочку. Мені не вдалося пролобіювати, щоб це було з першого класу, але надзвичайними зусиллями вдалося проадвокувати цілий розділ в законі про освіту, який так і називається "Спеціалізована освіта". Сюди увійшли стаття про моральні, духовні характеристики вчителя, а також ст. 20 "Спеціалізована освіта" (пропозиції стосовно спортивної, військової, мистецької освіти, освіти наукового спрямування). Також були враховані пропозиції Громадянської платформи в Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність»: включена ст. 26, яка містить положення про науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат, а також враховані пропозиції в інших статтях Закону на підтримку молодих вчених, юних науковців, олімпіадного, турнірного руху, інтеграції в міжнародний науковий простір.
Далі я працювала в робочих групах Міністерства освіти з розробки Положення про науковий ліцей-інтернат, стандартів спеціалізованої наукової освіти для школярів. Зараз я працюю в парламентській робочій групі з розробки положення про ліцеї, пансіони. Мені дуже хочеться, щоб учасники цієї групи приїхали у Міжнародну зелену школу в Космачі і побачили якою може бути модель ліцею/пансіону у сільській громаді , як можна забезпечити, і доступ і якість освіти.
6
ПЕРШИЙ ПРИВАТНИЙ НАУКОВИЙ ЛІЦЕЙ ЧУРЮМОВА
Проте, на жаль, МОН вніс пропозицію, що лише приватні наукові ліцеї мають вимогу щодо обмеження до 20 учнів в класі, а для державних шкіл цієї норми немає. Не прийняли в стандарти спеціалізованої наукової освіти ще й такі ключові пропозиції як інтеграцію математики і мистецтва, терміни "стартаперство", "ментальне здоров'я", "емоційний інтелект", не внесли цінності. Ми ж говорили про те, що цінності мають бути прописані в стандартах, тому що коли інтелект є, а цінностей немає, це страшно. Фактично це все стало підґрунтям для прийняття зовсім неочікуваного для мене рішення: відкриття власного наукового ліцею. Чому неочікуваного - тому що я була і залишаюсь великим адвокатом державних фізмат шкіл, державної освіти. Я зрозуміла, що легше самій створити модель, ніж переконати чиновників. Створити шоурум тієї моделі, яку пропонували учасники Громадянської платформи з реформування наукової сфери (вчені, директори фізмат шкіл). В статуті свого Ліцею я прописала усі ці важливі речі, які не увійшли в положення. Ми хочемо на власному прикладі показати, як працює те, що ми адвокуємо і що це може дати в перспективі усій системі.
Зараз ми знаходимось на етапі, коли маємо успішний 10-річний досвід апробації наших програм, біля 5000 учасників, які пройшли навчання, з них більше 700 - освітяни, обмінялись досвідом з освітянами і вченими з Ізраїлю, Штатів, Непалу, Індії та інших країн і тепер хочемо масштабувати Зелену школу, відійти від формату проекту громадської організації і зробити приватний науковий ліцей-пансіон.
Досвід показує, що навіть такі державні школи, як Дитяча інженерна академія, 145 ліцей не гнучкі, на відміну від приватних. Державні школи виживуть лише ті, які візьмуть весла і почнуть дуже швидко гребти між скелями викликів і робити мережу інноваційних островів в безмежному океані, в тому числі партнерство з приватними школами. І розбудова мостів між цими островами, нетворкінг і є ідея нашого приватного ліцею - стати таким собі шоурумом, інноваційним островом, який не просто сам по собі, як багато інших приватних шкіл, які розвивають лише свій бренд та клієнтів. У мене ідея зовсім інакша - створити власний острів з мостами з іншими інноваційними установами. Синергія в дії. Успіх вирішують не гроші, а нетворкінг. Ідея громадянської платформи, як і ліцею, як і МЗШ починається з синергії, нетворкінгу.
Тим часом, МЗШ буде продовжувати працювати у форматі пансіону і тренінгового центру. В рамках пансіону тут далі працюватимуть табори розумного відпочинку. І через рік після запуску ліцею в Києві, ми запустили очні фізико-математичні сесії. Коли наші учні разом з викладачами і тьюторами приїздять в Зелену школу в Космач, там проживають, харчуються і займаються за розкладом уроків 5, 6 класу. Додатково практичні заняття ведуть вчені, які теж приїздять в пансіон.
Ми хочемо зберегти теплоту і душевність, щире спілкування очі в очі під зорями просто неба в просторі нашого пансіону , в просторі МЗШ. І мені надзвичайно приємно, що випускники перших програм МЗШ і 2012 році люблять приїздити в цей простір. Є певна традиція, коли вони злітаються з Києва, Львова, з різних куточків нашої планети, щоб побути віч-на-віч з собою і Всесвітом. їх телескопи досі працюють.
Одним з найбільших цінних внесків освітніх традицій МЗШ у новий науковий ліцей стане втілення наших авторських Green STrEAM-методик: інтегрованого підходу до шкільних навчальних дисциплін, який тісно пов'язаний з вивченням математики, природничих наук, ІТ, інженерії та плекання традиційної української культури. В основі є дослідно-орієнтоване навчання. Ми хочемо розвивати в дітей захоплення і любов до власних досліджень, навчити розв'язувати задачі і приймати рішення не лише в математиці і фізиці, а й в житті.
Це не школа, яка ставить собі за мету виключно плекати вчених, завдання наукового ліцею ми бачимо ширше - змотивувати дітей на те, що краса кожного з них в їх нестандартності, кожен з них талановитий і має потенціал стати винахідником, стартапером, власником бізнесу і наукоємним працівником або роботодавцем.
Моя особиста мотивація - отримання радості від творення своєї мрії, зробити щось таке, що можна залишити моїй родині та докласти зусиль в розбудову миру через інновації. І якщо охарактеризувати одним словом Науковий ліцей/пансіон "Міжнародна зелена школа ім. Клима Чурюмова", це - РАДІСТЬ.
Зараз ми знаходимось на етапі, коли маємо успішний 10-річний досвід апробації наших програм, біля 5000 учасників, які пройшли навчання, з них більше 700 - освітяни, обмінялись досвідом з освітянами і вченими з Ізраїлю, Штатів, Непалу, Індії та інших країн і тепер хочемо масштабувати Зелену школу, відійти від формату проекту громадської організації і зробити приватний науковий ліцей-пансіон.
Досвід показує, що навіть такі державні школи, як Дитяча інженерна академія, 145 ліцей не гнучкі, на відміну від приватних. Державні школи виживуть лише ті, які візьмуть весла і почнуть дуже швидко гребти між скелями викликів і робити мережу інноваційних островів в безмежному океані, в тому числі партнерство з приватними школами. І розбудова мостів між цими островами, нетворкінг і є ідея нашого приватного ліцею - стати таким собі шоурумом, інноваційним островом, який не просто сам по собі, як багато інших приватних шкіл, які розвивають лише свій бренд та клієнтів. У мене ідея зовсім інакша - створити власний острів з мостами з іншими інноваційними установами. Синергія в дії. Успіх вирішують не гроші, а нетворкінг. Ідея громадянської платформи, як і ліцею, як і МЗШ починається з синергії, нетворкінгу.
Тим часом, МЗШ буде продовжувати працювати у форматі пансіону і тренінгового центру. В рамках пансіону тут далі працюватимуть табори розумного відпочинку. І через рік після запуску ліцею в Києві, ми запустили очні фізико-математичні сесії. Коли наші учні разом з викладачами і тьюторами приїздять в Зелену школу в Космач, там проживають, харчуються і займаються за розкладом уроків 5, 6 класу. Додатково практичні заняття ведуть вчені, які теж приїздять в пансіон.
Ми хочемо зберегти теплоту і душевність, щире спілкування очі в очі під зорями просто неба в просторі нашого пансіону , в просторі МЗШ. І мені надзвичайно приємно, що випускники перших програм МЗШ і 2012 році люблять приїздити в цей простір. Є певна традиція, коли вони злітаються з Києва, Львова, з різних куточків нашої планети, щоб побути віч-на-віч з собою і Всесвітом. їх телескопи досі працюють.
Одним з найбільших цінних внесків освітніх традицій МЗШ у новий науковий ліцей стане втілення наших авторських Green STrEAM-методик: інтегрованого підходу до шкільних навчальних дисциплін, який тісно пов'язаний з вивченням математики, природничих наук, ІТ, інженерії та плекання традиційної української культури. В основі є дослідно-орієнтоване навчання. Ми хочемо розвивати в дітей захоплення і любов до власних досліджень, навчити розв'язувати задачі і приймати рішення не лише в математиці і фізиці, а й в житті.
Це не школа, яка ставить собі за мету виключно плекати вчених, завдання наукового ліцею ми бачимо ширше - змотивувати дітей на те, що краса кожного з них в їх нестандартності, кожен з них талановитий і має потенціал стати винахідником, стартапером, власником бізнесу і наукоємним працівником або роботодавцем.
Моя особиста мотивація - отримання радості від творення своєї мрії, зробити щось таке, що можна залишити моїй родині та докласти зусиль в розбудову миру через інновації. І якщо охарактеризувати одним словом Науковий ліцей/пансіон "Міжнародна зелена школа ім. Клима Чурюмова", це - РАДІСТЬ.